Томас Прінс — один із найбільш орденоносних ветеранів Другої світової війни з-поміж корінних народів Канади. Крім значного військового внеску в розвиток країни, його пам’ятають як захисника інтересів корінного населення, який боровся за рівність і права корінних народів. Детальніше про його життя і діяльність поговоримо на edmonton-yes.com.
Дитячі та юнацькі роки
З’явився на світ Томас у Пітерсфілді, Манітоба в жовтні 1915 року. Він один із 11 дітей, народжених у Генрі та Арабелли Прінсів із племені оджибве. Коли хлопчикові виповнилося 5 років, сім’я переїхала в резервацію Брокенгед (нині відому як нація оджибвеїв Брокенгед). У резервації Прінс навчився бути хорошим стрільцем і слідопитом. Його батько мисливець і трапер, прищепив любов сина до цього.
Томас кілька разів подавав заяву про вступ до Канадської армії, але йому постійно відмовляли. На той час корінні жителі стикалися з широко поширеною дискримінацією, і найімовірніше, це було причиною того, що хлопця не брали на службу. Зрештою, на початку Другої світової війни юнак потрапив до лав Канадської армії.
Служба на фронті в «Бригаді диявола»
3 червня 1940 року Томас почав служити в армії. Його призначили в першу польову паркову роту Королівських канадських інженерів. До 1942 року він став сержантом Канадського парашутного батальйону. Отримавши призначення в 1-й канадський батальйон спеціальної служби, хлопець опинився серед обраних солдатів, яких відправили на навчання разом зі штурмовою групою. Зрештою вони стали відомі противнику як «Бригада диявола».
Прінс відзначився у складі 1-го батальйону в Італії та Франції, використовуючи навички, яких він набув у дитинстві. Він проявив свої таємні здібності стрільби біля лінії фронту в Анціо, Італія. У лютому 1944 року Прінс згодився прокласти лінію зв’язку завдовжки 1440 метрів до покинутого фермерського будинку, який був розташований за 200 метрів від німецької артилерійської позиції. Він обладнав у будинку пункт спостереження і протягом трьох днів доповідав союзникам про пересування ворога. Під час одного з обстрілів дріт перебили, тоді Томас переодягнувся в селянина й удав, що обробляє землю навколо ферми. Він нахилився, щоб зав’язати шнурки й полагодити дріт, а німецькі солдати пильно спостерігали за ним, зовсім не підозрюючи, що відбувається насправді. У якийсь момент він потряс кулаком у бік німців, а потім у бік союзників, удаючи, що він проти тих і інших. У результаті його професійних дій було знищено 4 танки ворога, які вели вогонь по військах союзників.
Влітку 1944 року у Франції Прінс здійснив виснажливий похід незнайомою йому місцевістю, у пошуках ворожого табору. Протягом 72 годин він ішов без їжі та води. Повернувшись на позиції союзників, Томас повів свою бригаду до німецького табору, в результаті чого вдалося взяти в полон близько 1000 німецьких солдатів.
Коли у Франції закінчилися бойові дії, Прінса викликали в Букінгемський палац, де король Георг VI нагородив його Військовою медаллю (ММ) від імені американського президента. Прінс став одним із 59 канадців, нагороджених Срібною зіркою під час Другої світової війни. 15 червня 1945 року Прінс з почестями демобілізувався і повернувся до Канади.
Життя після закінчення війни, служба в Кореї
Приїхавши додому, Прінс зіткнувся з расизмом з боку канадського уряду. Як корінному жителю, йому не дозволили голосувати на федеральних виборах, навіть попри його службу у воєнний час, а також відмовили в тих самих пільгах, які дали іншим ветеранам.
Незабаром він відкрив свій бізнес, який недовго процвітав. Зіткнувшись вкотре із безробіттям і дискримінацією, Прінс знову вступив на військову службу в Канадську легку піхоту принцеси Патриції. (Princess Patricia’s Canadian Light Infantry, PPCLI).
Через деякий час Томас повернув собі колишнє звання і зайнявся підготовкою новобранців у Корейській війні. Потім він увійшов до складу першого канадського підрозділу, що висадився в Кореї, де служив у стрілецькому взводі PPCLI. У Кореї Прінс очолив численні патрулі, які складалися з групи солдатів, які проникали на ворожу територію, здійснювали раптові напади, а потім відступали. У результаті таких рейдів було захоплено 2 ворожі кулемети.
Через хворобу колін у 1951 році Прінс повернувся до Канади для лікування. Але вже через рік він знову поїхав до Кореї для участі в другому відрядженні. Там він був поранений і провів кілька тижнів у госпіталі. Коли у 1953 році набуло чинності перемир’я в Кореї, що поклало кінець бойовим діям, він знову повернувся до Канади й залишився служити у Вінніпезі. У 1954 році з почестями демобілізувався.
За дві служби в Кореї Прінс був нагороджений великою кількістю медалей. Також він посмертно отримав право на канадську медаль, засновану в 1991 році за добровольчу службу в Кореї.
Усе своє життя Томас Прінс мав почуття громадянського обов’язку і відчував гордість за свій народ. Він намагався допомогти людям і відновити своє добре ім’я. Останні роки життя ветеран провів у притулку Армії порятунку. 25 листопада 1977 року він помер.
Восени 2022 року пошта Канади випустила марку, присвячену життю і спадщині Томаса Прінса. На марці він зображений на фоні північного сяйва.