Будь-що в нашому світі має властивість закінчуватися, і це стосується всього, що нас оточує. Це правило розповсюджується й на такі страшні події, які вписані в історію людства, як «війна». Далі на edmonton-yes.
Хочемо ми того, чи ні, але внесок мільярдів воїнів у перемогу, так чи інакше, залишиться невідомим, хоча ціну вони заплатили своїм життям. А деякі факти та події тих болючих сторінок людства повсякчас будуть закарбовані в літописі військових конфліктів.
Чи відомо жителям Едмонтона, що муніципальний аеропорт, відомий в сорокові роки як «Блатчфорд Філд», відіграв ключову роль в ленд-лізі Другої світової війни. Здається, що це питання так і залишатиметься риторичним, але спробуємо нижче змінити цю ситуацію і отримати відповідь.
1929 рік. Чому саме Едмонтон?
Саме цей рік увійде в історію Канади як день, коли в Едмонтоні відкрився перший в країні ліцензований аеродром «Блатчфорд Філд».
«Аеродром демократії» – саме так називав літовище славнозвісний Франклін Рузвельт, на думку якого «Блатчфорд Філд» став епіцентром ленд-лізу.
Головними чинниками при виборі місця, де відбуватиметься підготовка авіації і не лише, стали ідеальна погода, безкраї простори, що для авіації були вагомим плюсом, паливні запаси, промислові потужності та налагоджене виробництво запчастин. Але найголовнішим важелем в історії стала відсутність загроз з боку японської і нацистської авіації та наближеність до Європи.
Бойові дії
1939 року, після зустрічі в Оттаві представників Нової Зеландії, Канади і Великобританії було розроблено “План повітряної підготовки Британської співдружності”. А вже за рік стало зрозуміло, що така подія стала неабияк доленосною.
Як відомо, у 1940 році нацисти намагалися прорватися до Європи і заволодіти Францією, та саме завдяки ВПС Британії вдалося поставити хрест на амбіціях авіації Люфтваффе, що домінувала чисельністю в небі Європи. Левова частка тих, хто ціною надзусиль відбили бліцкриг, проходила навчання саме на «Блатчфорд Філд».
З 1940 до 1944 років літовище стало відомим, як місце дислокації «RCAF» завдяки зусиллям США і Канади, щоб надсилати авіацію до Аляски і Фербенкса, з метою допомогти СРСР у війні.
Тогочасне покоління жителів Едмонтона пам’ятає часи, коли небо над столицею було чорним від тієї кількості авіації, що виконувала різноманітні функції на літовищі.
Започаткування всіх вищезгаданих робіт і подій, які відбувалися на аеродромі, не взялося зі стелі. За для запуску всіх процесів велась багатомісячна кропітка праця чималою аудиторією фахівців і не лише.
У 1939 році була підписана союзницька угода, згідно з якою по всій Канаді відкривалися школи польотів і повітряних спостерігачів, бомбардування та стрільби. Вже через рік в Едмонтоні з’явилася одна з таких, де своїм досвідом з новобранцями ділилися аси пілотування, що особисто були учасниками бойових дій в різних гарячих точках.
Загалом по всій країні було підготовлено близько 100 аеродромів, та найголовнішим з ним вважався саме “Блатчфорд”. За весь період було підготовлено понад 130 тисяч пілотів, левова частка з яких була з Канади, а інші – з Австралії, Нової Зеландії, Великобританії та інших країн, що були союзниками в цій історії.
Підсумовуючи, відзначимо те, що свого часу констатували всі історичні джерела. “Блатчфорд Філд” був чи не найвагомішим елементом у постачанні ленд-лізу, і за часи Другої світової війни його потужності були суттєво збільшені. Складно уявити, як була б написана епопея американсько-британської програми для Радянського Союзу, якби не було такого летовища в столиці Альберти, та певне то була б зовсім інша історія.