За свою тривалу історію людство зробило мільярди відкриттів, винаходів, але найстрашніший з усіх – то війна. Які б епітети та синоніми не підбирали найкращі письменники світу, та словами ніколи не передати того жаху, який відчувають ті, до кого в домівку прийшла війна. Гірко від того, що історично людство неодноразово відчувало той жах, навіть в ХХІ столітті в тому, чи іншому місці планети, земля здригається від падіння снарядів. Не потрібно далеко ходити і взяти хоча б 2022 рік та вторгнення рф в Україну. Далі на edmonton-yes.
Проти фактів не попреш, та саме країни СНД за останні століття були чи не найчастішими фігурантами цих страшних подій, та попри те, що столиця Альберти і Едмонтон зокрема знаходиться зовсім на іншому континенті, все ж і ця місцевість свого часу відчула на собі події Другої світової війни, про які і піде наша розмова.
Короткі факти
Як відомо, Канада не стала тим плацдармом, де розгорталися військові події, а здебільшого виконувала оборонні і організаційні функції.
Точною датою початком війни для Канади вважається 10 вересня 1939 року, і в цьому військовому конфлікті була задіяна Німеччина, а бойові події здебільшого розгорталися в Північній Європі та Італії.
Сама ж країна кленового листка, більшою мірою, забезпечувала захист морських шляхів в Атлантиці, і флот здійснив численні рандеву до Атлантики. Всі ці та багато інших дій країна зробила в тандемі з Великобританією і відзначимо, що Друга світова війна для Канади стала перевіркою на міцність і згодом зробила з держави потужну індустріальну країну, з якою у світі стали ще більше рахуватися.
У місто прийшла війна
Неможливо констатувати, що події в столиці Альберти носили такий характер війни, яким ми його собі уявляємо, але все ж жителям Едмонтона прийшлося достатньо складно і свої втрати серед цивільних громадян теж були.
Як не парадоксально, та з 1941 по 1945 роки населення міста зросло на 25 відсотків, але то все завдяки наявності військ, і особливий сплеск стався в 1943 році, коли населення міста зросло з 93 тисяч кількість осіб до 105 тисяч. Чималий відбиток на цій тенденції залишили і Велика депресія 30-х років, а також воєнна економіка.
Місто стало осередком вербування завдяки армії, флоту та повітряним силам, і деякі джерела свідчили про цифри, що сягали позначки у 15 тисяч осіб. У підсумку, Едмонтон став епіцентром підготовки екіпажу для авіації, ремонтною базою літаків, де знаходилися військові з різних країн світу.
Аеропорт Едмонтона відігравав чи не найважливішу “скрипку” повітряних гаваней Північної Америки, де працювало близько трьох тисяч осіб, що автоматично робило його найбільшим підприємством, яке працювало на оборонну здатність держави.
Відзначимо, що левова частка тих, хто записався на службу, вже мали бойовий досвід часів Першої світової війни, а отже були ветеранами. У підсумку, маємо ситуацію з тими, хто фізично був нетривалим, а чимало з них мали вікові хвороби. Тож ті, хто був відносно в задовільній формі, несли службу в охороні громадської власності, або ж в дочірніх організаціях.
Завдяки суттєво розвинутій залізниці Едмонтон відігравав важливу роль як логістичний центр, через який транспортувалося чимало озброєння саме через залізну дорогу.
У період 40-х років відбулася ще одна подія, яка тривала 9 місяців, в підсумку якої 1400 американських військових прибули до Едмонтона, щоб розпочати будівництво шляху до Аляски. Він мав стати артерією в підтримці військових баз в Америці і нівелювати загрозу зі сторони Японії.
І таких моментів схожого характеру було чимало, що загалом відкривало нові горизонти і розкривало ширші горизонти у всіх сферах.
Як би то не лунало, початок війни для Едмонтона і Канади загалом, позначився економічним сплеском і виходом з великої депресії. Та з іншої сторони з’явилася нова головна біль в вигляді шаленої конкуренції за будь-що, починаючи від робочих місць, закінчуючи житловою площею.
Тож маємо констатувати, що для столиці Альберти, війна, на відміну від тих самих радянських країн, чиї землі були всипані тілами загиблих, принесла дещо інше, щоправда, до того варто було пройти нелегкий шлях.