Пітер Логід — успішний бізнесмен, юрист, колишній прем’єр-міністр Альберти. Він зіграв ключову роль у становленні Альберти як провінції, за що отримав визнання та любов серед людей, пише edmonton-yes.
Дитинство, освіта
З’явився на світ Пітер 26 липня 1928 року в Калгарі. Дідусь хлопчика був єдиним альбертинцем, відзначеним лицарського звання, і першим консерватором, який працював у федеральному кабінеті міністрів.
Пітер ріс спокійним і допитливим хлопчиком. Закінчивши кілька державних шкіл, він вступив до Університету Альберти. У студентські роки юнак почав захоплюватися спортом і грав у футбол за університетські клуби Golden Bears Intercollegiate Football Club і Edmonton Eskimos. Показавши хороші результати, його призначили президентом студентської спілки. Після отримання ступеня бакалавра мистецтв і права в цьому вищому навчальному закладі, Пітер вступив до Гарвардського університету, де незабаром став магістром ділового адміністрування. Далі він пішов у бізнес і блискуче продемонстрував свої лідерські якості. У 1954 році Логід приєднався до однієї з найбільших будівельних фірм Канади, а вже через рік його запросили до колегії адвокатів Альберти, де він почав активно вести юридичну практику в Калгарі. У 1956 році він приєднався до Mannix Corporation як головний юридичний консультант, далі став віцепрезидентом компанії, а в 1962 році став вести приватну практику.
Благі справи на посаді прем’єр-міністра

У 1965 році в 36-річному віці Логіда обрали лідером Прогресивно-консервативної партії Альберти, що було справжнім досягненням і гордістю для нього. Уже через 2 роки Пітер став членом Законодавчих зборів від Калгарі-Веста. У 1971 році Прогресивно-консервативна партія Альберти сформувала уряд, поклавши край правлінню Партії соціального кредиту, і Логід став прем’єр-міністром Альберти. Далі він почав вести свою партію до того, що вона стала офіційною опозицією з шістьма місцями.
Перебуваючи на посаді прем’єр-міністра, Пітер захищав інтереси провінції. Першим його серйозним кроком стало збільшення роялті, яке виплачували провінціям нафтові компанії. Під його керівництвом уряд зосередився на збільшенні прибутку альбертинців від природних ресурсів провінції, сприянні промисловому розвитку та децентралізації міст, а також поліпшенні охорони здоров’я та місць відпочинку. Це все охоплювало зведення нових лікарень, фінансову підтримку медичних досліджень, міських парків.
Керівництво Логіда також сприяло розвитку мистецтва та культури. Політик відіграв дуже важливу роль у переговорах, що призвели до ухвалення нової Конституції Канади у 1982 році. За кожної можливості прем’єр-міністр домагався того, щоб Альберта і Захід були в центрі ухвалення національних рішень.
Однією з найважливіших ініціатив, спрямованих на підтримання якості життя жителів Альберти й для майбутніх поколінь, стало створення в 1976 році Фонду Alberta Heritage Savings Trust Fund. За його сприяння частину доходу від продажу нафти й газу вкладали в довгострокові інвестиції. У рамках своєї політики промислового розвитку Логід стимулював розробку великих запасів важкої нафти та нафтовмісних пісків за допомогою податкової політики й прямих інвестицій. У 1978 році за участю провінції було завершено проєкт із розроблення нафтових пісків «Syncrude Canada» — найбільшого у світі єдиного комплексу із виробництва синтетичного палива.
Логід також сприяв диверсифікації сільського господарства, підтримував розвиток малого та середнього бізнесу. У 1980 році його уряд створив Фонд медичних досліджень Alberta Heritage Foundation, який інвестував 650 мільйонів доларів науковій спільноті Канади. У 1972 році уряд створив компанію Alberta Opportunity Company для фінансування інноваційних малих і середніх підприємств. До 2001 року це підприємство допомогло понад 7000 компаніям і приватним особам.

У 1970-ті роки прем’єр-міністр Альберти виступав за посилення її ролі в ухваленні рішень на національному рівні, співмірне зі зростальною економічною міццю. Також він протистояв тому, що вважав вторгненням федеральної влади в юрисдикцію провінцій, залишаючись при цьому прихильником єдиної Канади. Його основна конфронтація з Оттавою з приводу доходів від продажу нафти призвела до укладення угоди про ціноутворення на енергоносії у 1981 році. Унаслідок цього федеральний уряд став активно вести переговори про ціни й доходи від продажу нафти та газу, а не діяти в односторонньому порядку.
На переговорах, що призвели до ухвалення Закону про конституцію, Логід був головним. Він запропонував формулу, яка не давала права на вето жодній провінції. Проте вона дозволяла незгодним провінціям відмовитися від поправок, що знижували їхні повноваження.
Мешканці Альберти дуже високо оцінили управлінську компетентність, турботу і чесність політика, про що свідчать його перемоги в 1975, 1979 і 1982 роках. 1 листопада 1985 року Логід пішов у відставку і повернувся до приватної юридичної практики. Крім того, він почав викладати в Університеті Калгарі та Банффському центрі менеджменту. Важливо зазначити, що Логід став канадською іконою, яку поважали за цінності, які він вніс у свою політичну кар’єру, а саме: компетентність, проникливість, чесність і непохитну прихильність до добробуту народу Альберти та Канади.
У 1987 році Логід очолив Канадський альянс, який виступав за торгівлю і можливості працевлаштування, а також просував вільну торгівлю в США. З 1991 року по 1996 рік він був головою Канадського-японського форуму. Бувши членом рад директорів компаній з активами, що перевищували 230 мільйонів доларів, Пітер був винятковою фігурою в корпоративному світі й щиро вірив, що Канада — це набагато більше, ніж сума її економічних компонентів. У 2002 році політик в одній зі своїх кампаній висловив занепокоєння з приводу захисту прісної води Канади. У своїй промові він наполіг на тому, що уряд Альберти має насамперед потурбуватися про водні ресурси, а не про нафту і газ.
Нагороди та почесті

За свої заслуги перед жителями Альберти й Канади Пітер отримав велику кількість нагород. У 1987 році політик став почесним вождем індіанців племені крі. У 1982 році королева призначила його членом Таємної ради Канади. У 1987 році він став кавалером Ордена Канади.
Протягом усього свого життя Пітер займався спортом. Він професійно грав у футбол у складі команди Edmonton Eskimos, а також брав участь у всіх заходах, пов’язаних з організацією зимових Олімпійських ігор, був почесним головою оргкомітету XV Олімпійських ігор.
У червні 2012 року незалежна комісія від імені Інституту досліджень державної політики обрала Логіда найкращим прем’єр-міністром Канади за останні 40 років.
13 вересня 2012 року у віці 84 років Пітер Логід помер у госпіталі, що був названий на честь його ім’я в Калгарі.
Насамкінець варто зазначити, що Пітера Логіда жителі Альберти пам’ятають як особу Заходу, який зароджувався в 1970-1980-х роках. Він зміг перетворити провінцію на гідного гравця на національній політичній та економічній аренах. Багато хто називає Логіда видатним політичним діячем Канади, засновником нації та справжнім патріотом, який робив усе, заради того, щоб люди жили в достатку.