Ім’я Волтера Пашковські відоме не тільки в Альберті, а й у всій Канаді. Ця людина блискуче керувала великою громадою й обіймала престижні посади. Його діяльність була спрямована на поліпшення життя людей у всій провінції. Детальніше про життя і роботу Пашковські поговоримо на edmonton-yes.
Дитинство та юність
З’явився на світ майбутній політик 23 квітня 1934 року на фермі в Секссміті. У 1929 році батьки хлопчика переїхали з Польщі до Альберти, рятуючись від Другої світової війни. Вони віддали перевагу Канаді, оскільки вона надавала іммігрантам безпеку, свободу і хороші можливості. Незабаром на заході Альберти Пашковські придбали землю і створили на ній ферму.
Волтер був молодшим із трьох дітей у родині. Хлопчик ріс спокійним, на відміну від своїх однолітків він не любив гратися з іншими, вважаючи за краще проводити час наодинці. Поки сестри Джин і Мері вчилися в школі, Волтер допомагав батькам по господарству. Сім’я жила дуже бідно, грошей ледь вистачало на прожиток. У школі Волтер любив читати, часто він відвідував шкільну бібліотеку. На перервах він із великим задоволенням грав у різні ігри з однокласниками. У старших класах юнак став активним членом студентської ради кадетів авіації, Католицької молодіжної організації.
Відкриття бізнесу, громадська діяльність
Отримавши атестат про середню освіту, Волтер вступив до Fairview College на факультет сільського господарства. У 1952 році він закінчив навчальний заклад із відзнакою і, взявши приклад із батька, почав займатися сільським господарством на чверті ділянки землі, яку йому виділив голова сімейства з умовою, що син самостійно покриватиме всі витрати. Зрозумівши, що заощаджень буде недостатньо, Волтер вирішив ризикнути, і зрештою це призвело до втрати першого врожаю через сильний град. Засмутившись, хлопець вирішив шукати себе в чомусь іншому і влаштувався в нафтову компанію, що займалася сейсмічними дослідженнями. Пропрацювавши там два роки, він зміг накопичити кошти, необхідні для продовження фермерства і розширення виробництва. Таким чином, робота на фермі й поза нею стала справою всього життя, оскільки Пашковські завжди розділяв свій час між насінницькою фермою і роздрібним магазином. Паралельно він цілих 12 років пропрацював офісним менеджером у федеральній програмі «Prairie Farm Assistance Act». Багато з цих обов’язків поза фермою виникли завдяки його інтересу до нових розробок у сільськогосподарській галузі. Протягом кількох років Волтер з великою любов’ю ставився до інновацій, сприяючи розвитку ріпаку як альтернативної культури. Його велика робота зі стимулювання диверсифікації та готовність до впровадження нових технологій призвели до значного підвищення врожайності та рентабельності канадських виробників.
Пашковські був директором-засновником заводу з перероблення ріпаку в Північній Альберті, а також вів активну співпрацю з Дослідницькою станцією Біверлоджа, розробляючи нові засоби боротьби з комахами та стійкі до хвороб сорти ріпаку. Також Пашковські обіймав посаду президента Alberta Canola Growers, директора компанії «Northern Lite Canola Inc.», був головою Grow with Canola Committee. У 1972 році Волтер одружився з гарною жінкою Труді, яку дуже сильно кохав. Однак щасливе сімейне життя тривало недовго, на заваді стала хвороба дружини. У 1994 році вона померла.
Успішний політик
У 1979 році Волтер почав будувати кар’єру в політиці. Його друзі та сім’я наполягли на тому, щоб він балотувався в радники міста Секссміт. Це рішення призвело до того, що чоловік пропрацював у міській раді загалом 11 років, 6 із них як мер. За час керівництва великою громадою Волтер заслужив дуже добру репутацію жалісливого, чесного, прямолінійного політика, який брав до уваги потреби, турботи й думки людей своєї громади.
У 1989 році політична кар’єра Пашковські активно розвивалася. Тоді він став кандидатом від прогресивних консерваторів на загальних виборах в Альберті. Незабаром його обрали членом Законодавчих зборів від Смоукі-Ривер. Важливо зазначити, що на виборах він вийшов із великим відривом уперед і легко переміг своїх суперників. Таким чином, Пашковські з головою занурився в нові політичні ігри, а його син Двейн взяв на себе обов’язки управління фермою.
У 1993 році Пашковські знову виставив свою кандидатуру і здобув перемогу в нещодавно створеному виборчому окрузі Гранд-Прейрі-Смоукі. Під час другого терміну Волтер обіймав посаду міністра сільського господарства, продовольства і розвитку сільських регіонів, служачи улюбленій галузі. На загальних виборах у 1997 році він втретє отримав безліч голосів і був призначений міністром транспорту і комунального господарства, після чого швидко розпочав виконання нових обов’язків. За час перебування на цій посаді Волтер реалізував велику кількість успішних ініціатив, зокрема заклав фундамент для роботи, що призвела до утворення торгівельного коридору Північ-Південь і відкрила цінні можливості для торгівлі, експорту, як для провінції, так і для північної Альберти. У 1999 році він обійняв останню посаду міністра у справах муніципалітетів. Цього ж року політик одружився з Марлісс Моллер, а у 2001 році назавжди пішов із політики.
Заслуги та досягнення
Величезні заслуги Волтера Пашковські були відзначені нагородою за видатні досягнення від Канадської асоціації виробників насіння, а також почесними грамотами й довічним членством від Канадської ради з каноли. Fairview College заснував кафедру з розвитку сільського господарства імені Волтера Пашковські на честь його підтримки закладу освіти та роботи в цій галузі. У 2008 році уряд Польщі нагородив Волтера Лицарським хрестом ордена «За заслуги» за його цінну роботу з консультування країни з муніципальних і сільськогосподарських питань.
Крім роботи в сільськогосподарській і політичній сферах, Волтер перебував на посаді директора Управління порту Прінс-Руперт, голови Федеральної групи з огляду залізничних вантажоперевезень і був членом Ради з ордену переваги Альберти. Волтер був активним прихильником створення нового музею Філіпа Дж. Каррі, в якому зберігаються рештки динозаврів, знайдені на північному заході Альберти, а також давно займався популяризацією та розповсюдженням історії регіону, зокрема й переданням історичного дерев’яного будинку своїх батьків у дар Секссмітському музейному товариству. Волтер — активний член своєї церкви та прихильник Лицарів Колумба.
У 2002 році він знайшов ще один спосіб як допомогти рідній країні. Пашковські став співробітником з економічного розвитку округу Гранд-Прері, де активно працював над диверсифікацією економіки та підвищенням якості життя людей регіону. Якось Волтера попросили розповісти про свою мотивацію в забезпеченні міцнішого майбутнього для містян, на що він відповів, що якість життя полягає в можливостях, безпеці, свободі та сім’ї. Сам Пашковські використовував свою свободу як мешканець Альберти й канадець, щоб з відзнакою служити своїй улюбленій провінції та країні. Створена ним спадщина довгий час слугуватиме прикладом досконалості. З усього вищесказаного можна зробити висновок, що дисциплінованість, серйозний підхід до роботи, старання привели Волтера до успіху в сільському господарстві та на політичній арені.