Вівторок, 18 Серпня, 2026

Жінки Едмонтона та Альберти в Першу світову війну

Yana Trefilova
Yana Trefilova
Люблю читати книги, пізнавати нову інформацію та постійно розвиватися. Захоплююся спортом, веду активний спосіб життя, цікавлюся саморозвитком, культурою та сучасними тенденціями. Відкрита до нових знань та ідей. Легко знаходжу спільну мову з людьми, відповідально ставлюся до поставлених завдань і прагну досягати високих результатів. Ціную чесність, взаємоповагу та можливість постійно вдосконалювати свої навички як у професійному, так і в особистому житті.

У серпні 1914 року Канада вступила в Першу світову війну, яка стала важким випробуванням для жителів Едмонтона та Альберти. Тисячі чоловіків записалися в армію, і пішли на фронт, таким чином, на підприємствах почалася нестача робочої сили. Під час війни жінки взяли на себе багато ролей, відкривши перед собою нові можливості. Про те, що робили едмонтонки в Першу світову війну, який внесок вони зробили у воєнні дії, як на внутрішньому фронті, так і за кордоном детальніше поговоримо на edmonton-yes.com.

Заповнення нестачі робочої сили

Жінки різного віку займалися збором коштів для Канадського товариства Червоного Хреста і працювали на виробництві, а інші стали медсестрами. Для більшості участь у Першій світовій війні обмежувалася службою в тилу. Коли майже 50 000 чоловіків Альберти були відправлені за кордон, на батьківщині з’явилася велика кількість вакансій у сфері обслуговування та сільського господарства. Потреба в додатковій робочій силі різнилася за регіонами країни. Наприклад, у Центральній Канаді потрібні були працівниці для заводів із виробництва боєприпасів, а в Едмонтоні — робітниці на фермах. Жінки також обіймали посади адміністративних клерків, водіїв автобусів. Значно зросла кількість тих, хто працював у канцелярській і банківській сферах навіть після закінчення військових дій. Перед жінками відкрилося безліч можливостей для працевлаштування, ніж будь-коли раніше, тоді як до початку Першої світової війни вони в основному займалися домашніми справами.

У період з 1914 року по 1918 рік існувала велика потреба в робочій силі, і це змушувало роботодавців наймати жінок. Багато хто розглядав їхні кандидатури як тимчасову заміну, необхідну в надзвичайних ситуаціях воєнного часу. Канадський уряд найняв 1325 жінок на цивільні посади, такі як клерки, друкарки, солдати. Ще 1200 жінок були найняті Королівськими повітряними силами Канади для виконання в основному технічних робіт. До 1918 року вони взяли на роботу 750 жінок-механіків. Це свідчить про те, що стереотипи щодо жінок, які були поширеними раніше вдалося подолати й тим самим зменшити брак робочої сили. Війна викликала потребу в людській праці, і це відкрило перед жінками ширші можливості. Ролі, на які вони перейшли в роки війни, справили позитивний вплив на провінцію, кинувши виклик традиційним гендерним ролям.

Багато едмонтонок вийшли на ринок праці, щоб продемонструвати свій патріотизм. Такий крок мав низку позитивних наслідків. У жінок покращилися фінансові можливості, і нерівність у зарплаті стала знижуватися. Жінки почали активно брати участь у громадському житті, зокрема пробували себе в політиці, і незабаром отримали право на голосування і висунення своїх кандидатур у парламенті.

Важливо зазначити, що право голосу стало справжнім досягненням, яке сприяло зростанню політичної свідомості серед мешканок Альберти. Ця тенденція продовжилася, і в 1917 році Луїза Маккінні та Роберта Макадамс стали першими жінками, яких обрали до законодавчих зборів Альберти. Різке збільшення кількості жінок у трудовій сфері та соціальних спільнотах стало великою силою, що проклала шлях жінкам до їх визнання та надання їм прав.

Медсестри на фронті й у тилу

Багато жінок у період війни стали медсестрами. У медичному корпусі канадської армії служила 3141 медсестра. Серед жінок з Едмонтона були й ті, хто вирушив за кордон, де надавали допомогу військам, які служили на фронті. Канадські медсестри невпинно працювали, надаючи допомогу пораненим солдатам у боях і доглядаючи за тими, хто одужував. Їх називали «сині птахи» або «ангели милосердя». 

Пройшовши базову підготовку з надання першої допомоги, медсестри працювали в лікарнях як асистентки лікарів, а також додатково займалися приготуванням їжі та прибиранням. 2000 жінок служили медсестрами на фронті під час Першої світової війни. Близько 9 мешканок Едмонтона були відправлені надавати першу медичну допомогу солдатам за кордоном. 

Перша світова війна внесла зміни у військово-медичну службу. Спочатку медичні підрозділи створювали в госпіталях, а потім неподалік лінії фронту, щоб якнайшвидше надавати допомогу солдатам, які дістали поранення в бою. Таким чином, жінки опинялися в місцях, де точилися криваві бої. Щодня їм доводилося стикатися із небезпекою ворожих обстрілів, повітряних нальотів. Вони страждали від різних хвороб, укусів бліх, терпіли біль і холод. Зрештою, жінки не тільки спостерігали жахливі наслідки війни, а й були очевидцями того, як бойові дії калічать життя людей. Повертаючись з-за кордону, медсестри пишалися тим внеском, який вони зробили для своєї країни.

Громадська діяльність жінок у Першу світову війну

Також під час Першої світової війни жінки підтримували велику кількість ініціатив. Вони охоче йшли служити в Червоний Хрест, що дало їм можливість брати участь у війні в тилу. Жінки збирали гроші, роздавали подарунки солдатським дітям, готували посилки та набори медичного приладдя, а також шили одяг для солдатів. Крім цього, вони охоче допомагали всім тим, кому було конче це необхідно. 

Аналізуючи все вищесказане, можна зробити висновок, що мешканки Едмонтона й Альберти зробили великий внесок у перемогу в Першій світовій війні. Відвага, хоробрість і сила дозволили їм зробити це.

...