У серпні 1914 року Канада вступила в Першу світову війну, яка стала важким випробуванням для жителів Едмонтона та Альберти. Тисячі чоловіків записалися в армію, і пішли на фронт, таким чином, на підприємствах почалася нестача робочої сили. Під час війни жінки взяли на себе багато ролей, відкривши перед собою нові можливості. Про те, що робили едмонтонки в Першу світову війну, який внесок вони зробили у воєнні дії, як на внутрішньому фронті, так і за кордоном детальніше поговоримо на edmonton-yes.com.
Заповнення нестачі робочої сили
Жінки різного віку займалися збором коштів для Канадського товариства Червоного Хреста і працювали на виробництві, а інші стали медсестрами. Для більшості участь у Першій світовій війні обмежувалася службою в тилу. Коли майже 50 000 чоловіків Альберти були відправлені за кордон, на батьківщині з’явилася велика кількість вакансій у сфері обслуговування та сільського господарства. Потреба в додатковій робочій силі різнилася за регіонами країни. Наприклад, у Центральній Канаді потрібні були працівниці для заводів із виробництва боєприпасів, а в Едмонтоні — робітниці на фермах. Жінки також обіймали посади адміністративних клерків, водіїв автобусів. Значно зросла кількість тих, хто працював у канцелярській і банківській сферах навіть після закінчення військових дій. Перед жінками відкрилося безліч можливостей для працевлаштування, ніж будь-коли раніше, тоді як до початку Першої світової війни вони в основному займалися домашніми справами.
У період з 1914 року по 1918 рік існувала велика потреба в робочій силі, і це змушувало роботодавців наймати жінок. Багато хто розглядав їхні кандидатури як тимчасову заміну, необхідну в надзвичайних ситуаціях воєнного часу. Канадський уряд найняв 1325 жінок на цивільні посади, такі як клерки, друкарки, солдати. Ще 1200 жінок були найняті Королівськими повітряними силами Канади для виконання в основному технічних робіт. До 1918 року вони взяли на роботу 750 жінок-механіків. Це свідчить про те, що стереотипи щодо жінок, які були поширеними раніше вдалося подолати й тим самим зменшити брак робочої сили. Війна викликала потребу в людській праці, і це відкрило перед жінками ширші можливості. Ролі, на які вони перейшли в роки війни, справили позитивний вплив на провінцію, кинувши виклик традиційним гендерним ролям.
Багато едмонтонок вийшли на ринок праці, щоб продемонструвати свій патріотизм. Такий крок мав низку позитивних наслідків. У жінок покращилися фінансові можливості, і нерівність у зарплаті стала знижуватися. Жінки почали активно брати участь у громадському житті, зокрема пробували себе в політиці, і незабаром отримали право на голосування і висунення своїх кандидатур у парламенті.
Важливо зазначити, що право голосу стало справжнім досягненням, яке сприяло зростанню політичної свідомості серед мешканок Альберти. Ця тенденція продовжилася, і в 1917 році Луїза Маккінні та Роберта Макадамс стали першими жінками, яких обрали до законодавчих зборів Альберти. Різке збільшення кількості жінок у трудовій сфері та соціальних спільнотах стало великою силою, що проклала шлях жінкам до їх визнання та надання їм прав.
Медсестри на фронті й у тилу
Багато жінок у період війни стали медсестрами. У медичному корпусі канадської армії служила 3141 медсестра. Серед жінок з Едмонтона були й ті, хто вирушив за кордон, де надавали допомогу військам, які служили на фронті. Канадські медсестри невпинно працювали, надаючи допомогу пораненим солдатам у боях і доглядаючи за тими, хто одужував. Їх називали «сині птахи» або «ангели милосердя».
Пройшовши базову підготовку з надання першої допомоги, медсестри працювали в лікарнях як асистентки лікарів, а також додатково займалися приготуванням їжі та прибиранням. 2000 жінок служили медсестрами на фронті під час Першої світової війни. Близько 9 мешканок Едмонтона були відправлені надавати першу медичну допомогу солдатам за кордоном.
Перша світова війна внесла зміни у військово-медичну службу. Спочатку медичні підрозділи створювали в госпіталях, а потім неподалік лінії фронту, щоб якнайшвидше надавати допомогу солдатам, які дістали поранення в бою. Таким чином, жінки опинялися в місцях, де точилися криваві бої. Щодня їм доводилося стикатися із небезпекою ворожих обстрілів, повітряних нальотів. Вони страждали від різних хвороб, укусів бліх, терпіли біль і холод. Зрештою, жінки не тільки спостерігали жахливі наслідки війни, а й були очевидцями того, як бойові дії калічать життя людей. Повертаючись з-за кордону, медсестри пишалися тим внеском, який вони зробили для своєї країни.
Громадська діяльність жінок у Першу світову війну
Також під час Першої світової війни жінки підтримували велику кількість ініціатив. Вони охоче йшли служити в Червоний Хрест, що дало їм можливість брати участь у війні в тилу. Жінки збирали гроші, роздавали подарунки солдатським дітям, готували посилки та набори медичного приладдя, а також шили одяг для солдатів. Крім цього, вони охоче допомагали всім тим, кому було конче це необхідно.
Аналізуючи все вищесказане, можна зробити висновок, що мешканки Едмонтона й Альберти зробили великий внесок у перемогу в Першій світовій війні. Відвага, хоробрість і сила дозволили їм зробити це.