Четвер, 28 Березня, 2024

Чарльз Кларк — життя присвячене Канаді

Чарльз Джозеф Кларк – канадський державний діяч, бізнесмен, політик. Кларк був наймолодшим в історії Канади 16 прем’єр-міністром. Завдяки його зусиллям Канада стала першою країною G7, яка запровадила санкції проти жорсткого режиму апартеїду в Північній Африці. Про те, як Чарльз зміг стати гарним політиком, впливовою людиною читайте далі у статті на edmonton-yes.

Освіта і перша робота

Народився Чарльз 5 червня 1939 року у Хай-Ривер в родині Грейс і Джозефа. Його батько був редактором місцевої газети. Чарльз закінчив середню школу і вступив до Альбертського університету.

Інтерес до політики у чоловіка почав проявлятись за студентських років. На першому курсі навчання Кларк був активним членом Alberta Debate Society. Пізніше почав працювати редактором в Edmonton Journal. У 1960 році він здобув ступінь бакалавра історії, а через кілька років ступінь магістра політології.

Далі Кларк навчався в юридичній школі Dalhousie Law School. У 1962 році Чарльз став членом політичної організації колишнього прем’єр-міністра Канади Лугіда, де пропрацював три роки. У 1965 році почав викладати політологію в Альбертському університеті. У 1967 році Чарльз обіймав посаду помічника Дейві Флутона.

Політична кар’єра

Вперше Кларка обрали до Палати громад восени 1972 року. Тоді він як депутат входив до партії Rocky Mountain.

З 1972 рік по 1974 рік Чарльза призначили головним в комітеті Progressive Conservative Committee з питань молоді.

У 1974 році Чарльз обійняв посаду голови Progressive Conservative Committee з питань навколишнього середовища.

У 1976 році Чарльз Кларк був обраний національним лідером політичної партії Progressive Conservative.  У цьому ж році його призначили співробітником факультету адміністративних досліджень у Йоркському університеті.

У 1979 році Кларк став прем’єр-міністром Канади. 4 червня, за день до свого 40-річчя, Чарльз склав присягу.

Політична партія Кларка зайняла рішучу позицію в кількох сферах:

  1. Вела активний контроль державних витрат;
  2. Сприяла розвитку підприємництва в Канаді, зокрема стабілізували податки;
  3. Розробила політику покращення енергетичної сфери;
  4. Покращувала відносини між федеральними й провінційними органами влади.

За час свого перебування на посаді лідера опозиції, з 1980 року по 1983 рік, Чарльз досягнув значних успіхів. Тоді всі його зусилля були спрямовані на те, щоб конституційні зміни в Канаді були більш прийнятними.

Коли відбулися дебати з питань енергетики, Кларк притягнув уряд до відповідальності за послаблення роботи парламенту. Тоді уряд погодився допрацювати енергетичний законопроєкт і подати його на розгляд до парламенту. Створивши спеціальну робочу групу Via Rail, Кларк заставив уряд взаємодіяти з громадськістю, а саме – проводити консультації з питань, які мають велике значення для людей.

За допомогою робочої групи з питань бюджету та економіки Кларк та його партія домоглися скасування понад 50 несправедливих законів. Чарльз чітко показав, що у виконанні економічних питань, парламент повинен радитися зі всіма канадцями, брати до уваги їхню думку. Тільки так можливо в Канаді покращити економіку.

Чарльз Кларк був палким прихильником популістської філософії. Він намагався зробити Палату громад відповідальною та гідною довіри, стимулюючи й посилюючи дебати.

У 1980 році Кларк склав свої повноваження і пішов з поста прем’єр-міністра. У 1984 році він обійняв посаду міністра закордонних справ Канади.

Після завершення 35 річної політичної кар’єри Кларк отримав багато нагород: Орден Канади, Орден за заслуги в Альберті. 

.,.,.,.