Едмонтон відіграв дуже важливу роль у Другій світовій війні, хоча й знаходиться далеко від Європи. Відважні едмонтонці брали участь у масштабних бойових діях в Італії та Франції, а економіка міста була направлена на допомогу тим, хто знаходиться на фронті. У цій статті на edmonton-yes ми розповімо про головну битву для Лояльного Едмонтонського полку, а також про те, як містяни підтримували своїх героїв.
Битва при Ортоні: героїзм Лояльного Едмонтонського полку
Лояльний Едмонтонський полк – це головний військовий підрозділ Едмонтона. Полк брав участь у Першій світовій війні, Другій світовій війні, а також у численних миротворчих операціях ООН та НАТО.
Італійська Ортона була дуже важливою для німців, тому вони направили чимало ресурсів для її утримання. Гітлер наказав «боротися за кожен будинок і дерево». Проте у Лояльного Едмонтонського полку були свої плани.
Вранці 20 грудня 1943 року війська з Лояльного Едмонтонського полку та Ванкуверського загону Сіфортських гірняків розпочали двосторонній наступ на Ортону. Вони одразу зустріли опір німецьких десантників. Німці окупували місто та використовували потужну вибухівку, щоб знести будівлі та заповнити вулиці уламками.
Попри сильний опір, «Лояльні Едді» просунулися на 3000 метрів. Полк зазнав значних втрат, але закріпився на південній околиці міста. На другий день військові почали готуватися до вуличних боїв.
Також вони розробили тактику «мишачі нори». Вони входили у будівлі, а потім використовували заряд у формі вулика, щоб пробити отвір у стіні. Далі вони проходили до кімнат, які були зайняті ворогами. Перед входом бійці кидали гранати. Паралельно вони кидали гранати в тих, хто намагався втекти. Так вони працювали над тим, щоб захопити обидві сторони вулиці, доки весь квартал не опинявся в їхніх руках.
Підкріплення не прибувало, тому едмонтонців відправили на підкріплення трьох інших підрозділів. Три роти мали по 60 осіб у кожній.
24 грудня Лояльний Едмонтонський полк захопив один із будинків, не знаючи, що німці встановили там вибухівку. Це призвело до загибелі 23 чоловіків. Тіла військових були поховані під завалами протягом кількох днів, перш ніж товариші змогли їх знайти.
Перемога відважних «Едді»
«Едді» не зволікали й дуже швидко відповіли. Їм вдалося вбити ще від 40 до 50 німців, використовуючи тактику «мишачі нори». Протягом наступних днів полк витіснив німців до околиць Ортони. Німці не мали ніякої можливості поховати своїх військових, тому близько 100 тіл просто лежали по всьому місту.
У цій битві загинуло 63 вірних «Едді». Також загинуло близько 1314 мирних жителів. Ще під час війни місцеві вулиці були названі на честь вулиць Едмонтона: Джаспер-авеню або Саскачеван-драйв. Ортона зберегла ці назви, а багато місцевих жителів досі вважають едмонтонців своїми рятівниками.
Що відбувалося у місті
Едмонтон підтримував своїх героїв як міг. У місті проводилася активна мобілізація для підтримки фронту та військових підрозділів. Також місцеві жителі організовували збір коштів, речей та продовольства для тих, хто знаходиться в Європі. Чималу роль у цьому відіграли жінки, які почали більше працювати як на фабриках міста, так і вдома.
Крім цього, місто стало важливим транспортним вузлом: через Едмонтон постачалися ресурси та війська до інших частин Канади. Аеропорт Едмонтона відіграв надважливу роль. Тоді тут працювало близько 3000 осіб, які робили все можливе для оборони держави. Небо над Едмонтоном було буквально чорним від літаків. Над містом можна було побачити бомбардувальники, винищувачі, транспортні літаки, які прямували до СРСР.
Отже, містяни не тільки брали активну участь у важливих військових операціях, а й підтримували фронт через волонтерські ініціативи. Лояльний Едмонтонський полк проявив надзвичайний героїзм у битві при Ортоні, а завдяки зусиллям громади місто стало важливим тиловим і транспортним центром Канади.