Джеймс Горсман відома та шанована особистість у Канаді. Ця людина протягом 5 термінів поспіль була депутатом Законодавчих зборів і 14 років — міністром Корони. Обіймаючи різні посади, він зробив великий внесок у розвиток провінції. Детальніше про його життя та діяльність поговоримо на edmonton-yes.
Дитячі та юнацькі роки
З’явився на світ майбутній політик у Камроузі в 1935 році. Коли почалася Друга світова війна, хлопчика відправили до бабусі й дідуся в Мітінг-Крік, адже його батько Джордж служив за кордоном, а мама, Кейтлін, працювала в оборонному науково-дослідному центрі. Після закінчення воєнних дій сім’я Джеймса переїхала в Мус-Джо, Саскачеван, де його батько почав працювати інженером у реанімації.
Після закінчення школи юнак виїхав з Мус-Джо і став студентом Університету Британської Колумбії. Горсман був дуже активним і старанним студентом, який часто вступав у дебати з однокурсниками й любив публічні виступи. У 1959 році Джеймс здобув ступінь бакалавра комерції, а в 1960 році — ступінь юриста.
Політична кар’єра, допомога людям
Після закінчення навчання Джеймс намагався освоїтися в Калгарі. Однак його подальшу долю вирішила поїздка до двоюрідного брата, який був ветеринаром, що практикував у Медисин-Гет. Там Джеймс познайомився з адвокатом, якому був потрібен помічник. Довго не думаючи, юнак вхопився за цю можливість і почав вести приватну практику. Незабаром Джеймс зустрів молоду вчительку Бетті Вітні, дочку власника ранчо з Альберти. У 1964 році вони побралися.
Свою кар’єру Горсман починав з невеликої юридичної практики, яка охоплювала різні напрямки, від складання заповітів до захисту в судах. Робота приносила велике задоволення Джеймсу. Незабаром він почав проявляти інтерес до громадського життя і став активістом Прогресивно-консервативної партії Альберти. Далі його призначили віцепрезидентом по Південній Альберті, а потім він висунув свою кандидатуру на виборах. Зробивши дві невдалі спроби, чоловік не здався, і вже в 1975 році став депутатом парламенту від Медисин-Гет.
Джеймс працював у Законодавчому органі Альберти на посадах міністра вищої освіти й трудових ресурсів, міністра з федеральних і міжурядових справ, генерального прокурора. У цей період він залишив велику спадщину: керував переговорами Альберти щодо угоди про вільну торгівлю між Канадою і США, а також був головним представником Альберти під час дискусій після репарації Конституції Канади. Горсман також є засновником Фонду стипендій спадщини Альберти, який щорічно виділяє кошти більш ніж 10 000 студентам Альберти з моменту першого запровадження в 1981 році й успішно просуває підтримку для університетів, коледжів та інститутів Альберти.
У 1993 році Джеймс пішов з політики, але продовжив працювати на благо жителів Альберти. Також він був головним перемовником з питань вільної торгівлі в Канаді. Горсман обіймав посаду канцлера Університету Летбриджа й активно підтримував провідну роботу навчального закладу в галузі водних та екологічних досліджень. Він був одним із засновників Ради з виборів Альберти й членом Фонду премій віцегубернатора Альберти в галузі мистецтв. Упродовж багатьох років Джеймс представляв провінцію як національний і міжнародний доповідач з конституційного права, реформи сенату і вільної торгівлі, а також був членом Консультативної ради Асоціації канадських досліджень у США.
Досягнення
Джеймс Горсман зробив багато для розвитку міста Медисин-Гет, зокрема був головою Ради керівників коледжу Медисин-Гет і брав участь у багатьох інших заходах, спрямованих на підтримку навчального закладу. Паралельно Горсман очолив комітет допомоги постраждалим від повені в 1995 році, працював у місцевому клубі «Kinsmen», Торговій палаті, пресвітеріанській церкві святого Іоанна.
За великі заслуги Джеймс є членом Ордена Канади, також його нагородили почесним ступенем доктора права Університету Летбриджа, срібною та золотою ювілейними медалями королеви Єлизавети II. Важливо зазначити, що Горсман завжди пишався своїми численними досягненнями. Його знають і поважають не тільки за чуйність, скромність, уміння слухати інших, а й за ті справи, які він зробив для своїх земляків.