Гаррі Ейнлі – канадський педагог, політик, людина, яка зробила великий вклад в науку Едмонтона та всієї Альберти. Чоловік багато років працював вчителем та директором державних шкіл Едмонтона. Крім цього, два терміни поспіль перебував на посаді мера міста Едмонтона. Більше на сайті edmonton-yes.
Дитинство, навчання
Гаррі народився у Брюсселі, Онтаріо 3 січня 1887 року. У 1907 році чоловік поїхав до Stavely, де його батько на той час працював теслею, допомагати йому по роботі. Вже у 1912 році чоловік переїхав до Едмонтона. Обставини склалися так, що там він зустрів кохання свого життя – Едіт Гемміл та одружився з нею.
Далі Гаррі вступив на навчання до університету Альберти. У 1920 році закінчив заклад та здобув професію вчителя. Відразу пішов працювати за спеціальністю. Через кілька років успішної кар’єри, Ейнлі був призначений директором школи королеви Олександри.
Пошук себе в муніципалітеті
Перебуваючи на посаді вчителя Гаррі вперше балотувався у 1930 році на виборах в Едмонтоні на посаду олдмена міської ради. На жаль, тоді він зазнав поразки, посів 9 місце з 20 кандидатів. У 1931 році чоловік також висунув свою кандидатуру до ради, посів друге місце серед 15 кандидатів, щоправда, його обрали олдменом на дворічний термін.
У 1935 році Ейнлі зазнав поразки на виборах. У 1936 році в Едмонтоні відбувалися вибори міського голови, тоді Ейнлі подав свою першу заявку на цю посаду. Він зайняв третє місце серед 5 кандидатів. Подальші роки чоловік робив спроби знову потрапити до ради, проте це було марно.
У 1941 році Ейнлі знову потрапив до ради. У 1947 році він переміг Вінслоу Гамільтона та став мером Едмонтона. Його перемога була визначною, оскільки це були перші вибори в місті, на яких мера обрали на дворічний термін.
Новий мер міста мав виразні риси обличчя, гарну статуру, окрім цього був блискучим оратором, тому він швидко став улюбленцем едмонтонців.
На посаді мера у 1948 році новий очільник міста сприяв прийняттю закону Act Respecting the use of Daylight Savings Time. Він означав запровадження літнього часу в провінції. Тобто люди повинні на початку літа перевести свої годинники на годину вперед та жити за новим часом. Якщо будь-хто порушував закон, то підлягав засудженню та штрафу 25 доларів.
Відбулося голосування, «за» проголосувало 13000 осіб, проти – 10000. Проте уряд Альберти був категорично проти запроваджувати перехід на літній час на всій території провінції. Тому конкретного введення закону в дію не відбулося.
Перипетії стосовно нового закону, на якому наполягав Ейнлі, тривали певний час, допоки не відбулася наступна сесія Законодавчих зборів Альберти, де прийняли закон, який забороняв використання літнього часу в Альберті. Едмонтон остаточно повернувся до стандартного часу.
Життя після політики
Гаррі Ейнлі більше не переобирався на виборах у 1949 році через проблеми зі здоров’ям, які виникли після серйозного падіння. Це сталося, коли чоловік працював у будинку для людей похилого віку.
Після складення повноважень мера міста, Ейнлі переїхав жити до Британської Колумбії, де у Dewdney в 1952 році балотувався на місцевих провінційних виборах. Проте посів друге місце з 4, випередивши чинного мера Родеріка Макдональда. У віці 60 років Ейнлі останній раз балотувався до уряду.
Після виходу з політики Гаррі очолював асоціацію Yellowhead Route Association. 12 березня 1970 року колишній мер Едмонтона пішов з життя.
Завдяки активній громадській позиції Ейнлі в Едмонтоні його пам’ять відзначили. У 1966 році у місті побудували середню школу, її назвали в честь колишнього мера. Якщо випускник школи планує продовжити кар’єру в галузі освіти, то отримує допомогу у розмірі 500 доларів.