Четвер, 30 Липня, 2026

Історія життя 26-го мера Едмонтона – Елмера Ропера

Yana Trefilova
Yana Trefilova
Люблю читати книги, пізнавати нову інформацію та постійно розвиватися. Захоплююся спортом, веду активний спосіб життя, цікавлюся саморозвитком, культурою та сучасними тенденціями. Відкрита до нових знань та ідей. Легко знаходжу спільну мову з людьми, відповідально ставлюся до поставлених завдань і прагну досягати високих результатів. Ціную чесність, взаємоповагу та можливість постійно вдосконалювати свої навички як у професійному, так і в особистому житті.

Елмер Ропер – відомий канадський бізнесмен, профспілковий діяч, політик. Певний час він був активним членом Alberta Co-operative Commonwealth Federation, мером міста Едмонтона. Більше на сайті edmonton-yes.

Дитинство, освіта

Елмер народився в Інгоніш, Нова Шотландія, у родині моряка-капітана. Ропер здобував освіту у Сіднеї, в 1907 році він переїхав та оселився на Заході Калгарі. Там здобув освіту друкаря, почав працювати в редакції газети Calgary Herald’s. 

У червні 1914 року Ропер одружився з Голді Белл. Пізніше у пари народилося четверо дітей.

З 1914 по 1916 рік Елмер був президентом Calgary Trades & Labour Council. Його перебування на цій посаді було нетривалим. У 1917 році Ропер переїхав з родиною до Едмонтона. У новому місті чоловік очолив редакційний відділ газети Edmonton Bulletin.

Паралельно Ропер зайняв керівну посаду в Edmonton District Labour Council, пізніше в later the Edmonton Trades & Labour Council. 

Ропер позитивно вплинув в 1919 році на припинення загального страйку в Едмонтоні. Чоловік не був палким прихильником «Єдиного великого союзу». 

На початку страйку Ропера відправили до Вінніпегу, як представника профспілки, просити колег не підтримувати страйк. Його спілка мала контракт з владою, тому приєднання до Вінніпезького загального страйку означало б розірвання цього контракту. Завдяки старанням Елмера профспілка не страйкувала.

У 1921 році він залишив редакцію газети, бо заснував власну друкарню, якою керував все життя. В його друкарні видавали журнали для вчителів, університетів, шахтарів.  

Все починалося зі школи

У 1921 році на провінційних виборах Елмер балотувався як кандидат від Лейбористської робітничої партії. З 26 місць кандидатів чоловік посів 13.

У 1922 році Елмер став секретарем-скарбником Федерації праці Альберти. Він перебував на цій посаді протягом 10 років. У 1924 році Ропер балотувався на посаду директора школи, де було обрано 3 найкращих кандидати. Все ж Ропера обрали. Через три роки відбулися перевибори, Елмер програв та залишив свою посаду.

Чоловік й далі продовжував шукати керівні посади. У 1926 році він знову став кандидатом від Лейбористської партії в Едмонтоні. У 1928 році Ропер став почесним членом Rotary Club.

У 1935 році чоловік балотувався від новоствореної Кооперативної федерації Співдружності в Східному Едмонтоні. Ропер отримав 4 місце з 6 кандидатів.

Пізніше Ропер приєднався до CCF на провінційному рівні та балотувався під її егідою на виборах олдмена у 1940 році.

Лідерство в CCF, посада мера Едмонтона

У травні 1942 року лідер консерваторів Девід Дагган помер, його місце стало вакантним. Ропер був висунутий кандидатом від CCF на наступних виборах, які проводили з використанням альтернативного голосування. Тому чоловік переміг.

Елмер був лідером партії CCF протягом 13 років. Брав участь в різних засіданнях партії, але ніколи не висловлював своєї справжньої позиції. Після виборів у 1944 році до нього приєднався Ейлмер Ліземер. У 1948 році Ліземера та Ропера переобрали. Після цих виборів Ропер залишив своє керівництво у CCF.

У 1959 році Ропер виставив свою кандидатуру на посаду мера Едмонтона, бо в цей період було найпростіше здобути перемогу. Вільям Гавреляк пішов у відставку через скандал. Новий мер Фредерік Мітчелл повернувся на посаду старости. Тому Ропер вирішив не втрачати можливість, та легко переміг 3 кандидатів на посаду.

У 1961 році мера переобрали, ним став Ед Леджер. Ропер більше не хотів очолювати владу. У 1975 році він пішов на пенсію та переїхав жити у Вікторію, Британська Колумбія.

12 листопада 1994 року чоловік пішов з життя. Через кілька місяців померла його дружина. У пари залишилося 4 дітей, онуки.

...